Байдужий пиньок
Блакитні журавлі
Лист до батька
Ой, як же я берегтиму ,тебе
Старий пень
ЛИСТ ДО БАТЬКА
У Зіни занедужав батько. Його поклали в лікарню. Засумувала дівчинка. (Чому? бесіда)
Був лютий січневий мороз. Мама зібралася до батька в лікарню. І Зіні хочеться до тата, але мама не пускає: мороз великий.
— Ось листа напиши,— каже мама,— я передам.
А Зіна не вміє писати. (Що робити? бесіда) Але малювати вміє і вона намалювала татові листа.
Намалювала себе в ліжечку із широко відкритими очима.
Це означало: «Тату, я й уночі не сплю, все думаю про тебе».
Потім намалювала себе із татком у лісі. Навколо — дерева, а вони з татком збирають квіти.
Це означало: «Тату, швидше приїжджай, знову підемо з тобою в ліс, будемо квіти збирати».
Потім захотілося їй написати; «Тату, я дуже-дуже люблю тебе». Думала довго Зіна, як це намалювати. І намалювала сонце.
Байдужий пиньок
Стоїть у лісі старий - престарий Пеньок. Мохом обріс, гріється на сонечку.
Поселився під Пеньком Їжак. Клопочеться сібі в нірці, а Пеньок мружеться, крекче, гріється на сонечку.
- Будьмо з тобою дружно жити, добре? - питає раз його Їжак.
- Добре, - відповідає байдужо Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.
По другий бік під Пеньком поселилася Гадюка.
- Будьмо з тобою дружно жити, добре? - питає раз вона.
- Добре, - відповідає байдужо Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється на сонечку.
Та ось якось Їжак побачив, що поруч із ним живе гадюка. Напав на неї і в кривавій сутичці переміг її. Виповз, ліг на пиньок і відпочиває.
- Що це у нас там за шум був? - питає Пеньок.
- Це я Гадюку вбив, - відповіфдає Їжак.
- Добре, - каже байдужо Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.